27 вересня у межах IT Arena 2026 у Львові освітня команда Львівського ІТ Кластера провела щорічний Education Community Event. Подія об’єднала близько 100 учасників: керівників і викладачів закладів вищої освіти, профтехосвіти, кураторів і менторів бакалаврських програм Кластера, а також представників компаній-учасниць. Під час зустрічі підбили підсумки року, окреслили напрями розвитку програм і відзначили фахівців, які працюють зі студентами від першої лекції до захисту командних проєктів.
Цьогоріч освітньої спільноти долучилося 45 нових менторів, зокрема з компаній SoftServe, N-IX, Reface, Privatbank, Infineon, Sigma Software.
Утретє особливі відзнаки вручили лауреатам премії «Освітні вогні» — фахівцям, які багато років поспіль розвивають освітні ініціативи Кластера.
«Кожна відзнака — це історія людей, які щодня вкладають знання, час і віру в молодь. Своїм прикладом ментори, куратори та викладачі надихають студентів сміливо реалізовувати ідеї, працювати в командах і будувати майбутнє української технологічної освіти», — зазначила Юлія Цимбала, керівниця освітньої команди Львівського ІТ Кластера.
Цьогоріч відзнаки отримали у таких номінаціях:
Наталія Мельникова — у номінації “Університетський куратор 2026”
Наталія Мельникова очолювала кафедру та курувала програму «Штучний інтелект» у Львівській політехніці, а нині обіймає посаду проректорки з міжнародних відносин. Програма приваблює сильних вступників: цього року 70% із них мали щонайменше 200 балів з одного предмета. Навколо кафедри Наталія Мельникова сформувала спільноту студентів, викладачів і партнерів, яку об’єднують спільні події, кемпи та виїзди в гори. Вона також налагодила системну співпрацю кафедри з IT-компаніями та залучала представників індустрії до роботи зі студентами.
Михайло Кропива — у номінації “Куратор від індустрії 2026”
Михайло Кропива курує програми з кібербезпеки одразу в трьох університетах: Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівській політехніці та Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. Кожна програма має власну специфіку, і Михайло стежить, щоб їхній зміст відповідав актуальному стану галузі. Він залучає студентів до практики й подальшої роботи в кібербезпеці та підтримує постійний зв’язок програм з індустрією.
Олена Шестакович — у номінації “Викладач командної роботи 2026”
Олена Шестакович викладає командну роботу на програмі UI/UX-дизайну Львівської національної академії мистецтв. Студенти виконують проєкти для реальних замовників, зокрема міських комунальних установ, і працюють у командах, повністю складених із дизайнерів. Олена також організувала роботу менторів: розроблений нею гайдлайн описує план дій, таймлайн і можливі завдання, тож новачки швидко залучаються до процесу.
В’ячеслав Леськів — у номінації “Ментор 2026”
Понад п’ять років В’ячеслав Леськів працює зі студентськими командами різних програм. Цього року в нього було найбільше команд, а коли наприкінці сезону бракувало наставників, він узяв на себе ще кілька додаткових.
Роман Баб’юк — у номінації “Професійний наставник 2026”
Роман Баб’юк — майстер виробничого навчання та викладач IT-дисциплін Вищого професійного училища №29 м. Львова. У 2025–2026 роках він супроводжував команду студентів із проєктом SenSyth до фіналу конкурсу Junior Achievement, де студенти здобули призове місце. Роман також впроваджує в училищі проєктне навчання, а цього року розпочав розвивати напрям робототехніки.
Також освітня спільнота обговорила роль командної роботи в підготовці студентів на панельній дискусії «Командний проєкт: навчити співпрацювати чи створити стартап?». Йшлося про те, на чому робити основний фокус — на навичках співпраці чи на результаті; чим навчальний проєкт відрізняється від MVP і стартапу; чи має командна робота бути обов’язковою для всіх студентів; і як справедливо оцінювати внесок кожного учасника. Окремо учасники розглянули, як утримати сильні команди після завершення курсу та якою має бути допомога ментора з індустрії, щоб вона посилювала навчання і не підміняла роботу студентів.
Дискусію модерував Зеновій Верес, керівник освітньої програми «Інтернет речей» і Chief Digital Transformation Officer Львівської політехніки, Senior Solution Architect у SoftServe. Участь у ній взяли Олександр Ремінний, стартап-підприємець, кандидат технічних наук, викладач командної роботи у Львівській політехніці та автор YouTube-подкасту й книги «Стартап-кухня»; В’ячеслав Леськів, Python Tech Lead у Levi9 і багаторічний ментор студентських команд; Ілона Кеньо, студентка програми «Системний аналіз» (Data Science) ЛНУ імені Івана Франка та CEO Aima; Максим Забродін, COO Ideas Center UCU.
Голова Наглядової ради Кластера Святослав Кавецький нагадав, з чого починалася ця модель: «Коли Кластер почав працювати з університетами над бакалаврськими програмами, це була ставка на довгу дистанцію. Сильні інженери з’являються тоді, коли з першого курсу поруч зі студентом є практик, а програму пишуть разом університет та індустрія. Сьогодні від якості підготовки інженерів залежить технологічна конкурентоспроможність країни».
Модель охоплює 24 бакалаврські програми у п’яти університетах Львова та Києва. Цьогоріч на них вступили 2 050 студентів, майже на 500 більше, ніж торік. Конкурс у середньому становив 6 абітурієнтів на бюджетне місце, а на «Кібербезпеку» в ЛНУ імені Івана Франка — 15.
«Попит на програми Кластера зростає, і наше завдання полягає в тому, щоб якість підготовки зростала разом із кількістю студентів. Сильна ІТ-освіта виникає там, де університет, бізнес і Кластер разом відповідають за результат», — підкреслив Михайло Лемак, CEO Львівського ІТ Кластера.
Щоб долучитися до освітньої спільноти Львівського ІТ Кластера, пишіть Юлії Цимбалі: julia.tsymbala@education.itcluster.lviv.ua.
Згідно з даними НБУ обсяг експорту ІТ-послуг України в серпні 2026 року склав $554 мільйони. Це принесло українській економіці на 2,3% або $13 млн менше порівняно з липнем 2026 року. Проте у порівнянні з серпнем 2025 року показники експорту зросли на 2,6% або на $14 млн.
«У серпні експорт ІТ-послуг дещо знизився порівняно з липнем, однак показник залишається вищим за серпень минулого року. Це свідчить про стійкість українського ІТ-сектору, який продовжує адаптуватися до глобальної невизначеності, змін попиту та нових умов конкуренції.
Водночас за стабільними показниками експорту стоять суттєві зміни всередині самої індустрії. Компанії переглядають бізнес- та кадрові стратегії, реагують на нові потреби клієнтів і технологічні тенденції. Тому важливо дивитися не лише на динаміку експорту, а й розуміти, як змінюється сам ринок та підходи компаній.
Саме для цього Львівський ІТ Кластер щороку проводить IT Research Ukraine — найбільше дослідження ІТ-індустрії в Україні. Наразі триває другий етап, у межах якого опитуємо CEO та HR-керівників ІТ-компаній. Тож запрошуємо долучитися та поділитися своїм баченням стану ринку, його викликів і потреб. Зібрані дані допоможуть більш комплексно оцінити, як змінюється український ІТ-сектор», — коментує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера.
Загальна експортна виручка усіх послуг України у серпні цього року склала $1,367 млрд, що на 6,2% або $90 млн менше порівняно з липнем 2026 року.
Частка комп’ютерних послуг у структурі всього експорту послуг у серпні 2026 року становила 40,5%, що на 0,5% менше порівняно з серпнем минулого року. Водночас вона зросла на 1,6% у порівнянні з липнем 2026 року.
28 вересня Львівський ІТ Кластер прийняв офіційну делегацію Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Візит очолила президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо. До зустрічі також долучились представники технологічного бізнесу, стартапів та організацій, які працюють над розвитком української стартап-екосистеми. Разом учасники обговорили стан української технологічної індустрії, виклики для бізнесу та можливості підтримки tech-сектору.
Команда Львівського ІТ Кластера презентувала основні напрями роботи асоціації — посилення технологічного сектору та людського капіталу, аналіз ринку, підтримку стартапів та проєкти для зміцнення стійкості українського бізнесу.
Окрему увагу приділили розвитку технологічної освіти та дослідженням IT-індустрії, зокрема проєктам IT Research Ukraine та Salary Report. Також команда Кластера розповіла про актуальні інструменти підтримки tech-бізнесу: юридичний консалтинг, супровід M&A та залучення інвестицій. Крім цього, обговорили перспективи української стартап-екосистеми та розвиток CodeUA — платформи, що допомагає технологічним компаніям знаходити партнерів і масштабуватися на міжнародні ринки.
Однією з ключових тем зустрічі став доступ технологічного бізнесу до фінансування. Учасники поділилися різними можливостями для залучення капіталу — від приватних інвестицій і грантових програм до європейського фінансування та банківських інструментів. Окремо зосередилися на потребах стартапів, зокрема в цивільних і dual-use технологіях. Учасники стартап-екосистеми зазначили, що значна частина доступних сьогодні ресурсів спрямована на оборонний сектор, тому інші технологічні напрямки також потребують додаткових можливостей для розвитку.
Водночас представники ЄБРР розповіли про свою діяльність в Україні та про основні напрями підтримки. Сьогодні вони охоплюють критичну інфраструктуру, енергетику, транспорт і приватний сектор. Також йшлося про можливості для технологічних компаній та стартапів і фінансові інструменти, які можуть сприяти їхньому подальшому розвитку.
Важливою частиною розмови стала тема стійкості технологічного бізнесу в умовах повномасштабної війни. Серед викликів, які сьогодні впливають на розвиток індустрії, назвали кадровий потенціал, мобілізацію працівників та залучення фахівців з-за кордону. Також обговорили регуляторне середовище та податкові умови для технологічного бізнесу. Представники індустрії наголосили на важливості стабільних і передбачуваних правил, які дають компаніям змогу планувати довгостроковий розвиток, зберігати команди та інвестувати в Україну.
Зустріч стала можливістю продовжити діалог із міжнародними фінансовими інституціями та обговорити інструменти підтримки, що відповідають реальним потребам української технологічної індустрії.
Вступна кампанія 2026 року підтвердила стійкий інтерес абітурієнтів до ІТ-спеціальностей — попри активне впровадження технологій штучного інтелекту в цій галузі. На освітні програми Львівського ІТ Кластера цього року вступили 2050 осіб — майже на 500 більше, ніж торік. Загалом на Кластерні програми надійшло 15 833 заяви — на 4 тисячі більше, ніж у 2025 році.
Вступники на програми Львівського ІТ Кластера становлять 10% від усіх, хто цього року вступив на ІТ-напрями в Україні. У Львівській області цей показник ще вищий: понад половина абітурієнтів, які обрали ІТ-спеціальності, вступили саме на програми Кластера.
«Для нас важливо не лише системно підтримувати освітні програми, а й щороку моніторити ринок, збирати та аналізувати дані про ситуацію в освіті, державному секторі та бізнесі. Це дає змогу бачити, як змінюється інтерес абітурієнтів до різних ІТ-напрямів, які спеціальності набирають популярність і де зростає потреба в нових компетенціях. Такі спостереження допомагають нам краще розуміти актуальні тенденції та враховувати їх у майбутній роботі з університетами й розвитку освітніх програм», — зазначила Юлія Цимбала, керівниця освітнього напряму Львівського ІТ Кластера.
Разом із кількістю заяв зросла й конкуренція за бюджетні місця. В середньому на Кластерні програми цього року претендувало 6 абітурієнтів на одне бюджетне місце.
Найвищий конкурс традиційно демонструє освітня програма «Кібербезпека» у Львівському національному університеті імені Івана Франка: 15 вступників на одне бюджетне місце проти 11 у 2025 році.
У трійці програм із найбільшою кількістю поданих заяв залишаються:
Окремо варто відзначити освітню програму «Системи штучного інтелекту» у «Львівській політехніці»: близько 70% вступників-бюджетників мають 200 балів хоча б з одного предмета НМТ. Програма увійшла до п’ятірки програм університету з найсильнішим середнім балом вступників — 184,9.
Кількість вступників зросла практично на всіх програмах Кластера. Найбільший приріст показали дві освітні програми у Національному університеті «Львівська політехніка», підтримку яких Львівський ІТ Кластер розпочав у 2025 році — «Системи віртуальної реальності» та «Комп’ютерна інженерія».
Помітно зріс попит і на хардверні програми: усі вони показали приріст вступників від 30% до 50% порівняно з минулим роком.
За даними DOU, цього року випускники шкіл подали до закладів вищої освіти понад мільйон заяв — майже на 250 тисяч більше, ніж торік, і найвищий показник за останні п’ять років.
На ІТ-спеціальності подали 161,6 тис. заяв — на 41,5% більше, ніж у 2025 році. Це зростання пов’язане передусім зі збільшенням загальної кількості вступників: частка заяв на ІТ-напрями серед усіх заяв за рік майже не змінилася.
Найпопулярнішими спеціальностями залишаються Комп’ютерні науки, Кібербезпека та Інженерія ПЗ. Водночас найшвидше зростає інтерес до Робототехніки, Електроніки, Авіаційної техніки та Статистики.
За загальною кількістю поданих заяв першість серед українських університетів утримує Національний університет «Львівська політехніка» — майже 59,6 тис. заяв. Друге місце посів Львівський національний університет імені Івана Франка (46,4 тис. заяв), третє — КПІ імені Ігоря Сікорського (39,1 тис. заяв).
Результати вступної кампанії підтверджують, що спільна робота Кластера з університетами над оновленням освітніх програм дає стабільні результати: попит на ІТ-освіту зростає швидше, ніж загальна кількість вступників в Україні.
Наразі Львівський ІТ Кластер підтримує 24 бакалаврські програми у 5 університетах:
Кластер продовжує розширювати мережу партнерських програм і оновлювати навчальні плани відповідно до потреб ІТ-індустрії.
Масштабування deep-tech інновацій потребує не лише технології, яка працює, а й готовності вивести її на ринок, залучити додаткове фінансування та підготувати команду до подальшого розвитку. 18 вересня під час онлайн-зустрічі «EIC Accelerator for Disruptive SMEs: From Breakthrough Innovation to Scale-up» учасники розібрали всі можливості програми EIC Accelerator.
Спікером зустрічі став Íñigo Larraza, PhD, Innovative SMEs Area Manager в iPlusF. Він поділився практичним досвідом роботи з програмою EIC Accelerator та ключові критерії, на які варто зважати інноваційним компаніям під час підготовки.
Програма орієнтована на компанії з проривними технологіями, які вже мають основу для подальшого розвитку та бачать потенціал масштабування на значному ринку.
Як зазначив Íñigo Larraza, ключове питання не лише чи працює технологія, а й чи здатна компанія подолати бар’єри індустріалізації та масштабувати рішення відповідно до потреб ринку. Тому оцінюють не тільки технологічну складову, а й готовність бізнесу до наступного етапу розвитку.
Одна з особливостей EIC Accelerator — поєднання грантового та інвестиційного компонентів. Грантове фінансування призначене передусім для подальшого розвитку, демонстрації та валідації інновації, тоді як equity-компонент допомагає компаніям переходити до наступних етапів комерціалізації та масштабування.
За словами спікера, для багатьох компаній доцільним може бути поєднання цих інструментів. Водночас підтримка EIC Accelerator не обмежується фінансуванням: програма також відкриває доступ до бізнес-коучингу та менторингу, інвесторів, міжнародних ринків та широкої інноваційної екосистеми.
Під час зустрічі спікер окремо розібрав три ключові складові, які оцінюють у заявці:
Excellence — технологічна досконалість.
Компанія має чітко пояснити, у чому полягає технологічний прорив, наскільки рішення готове до подальшого розвитку та яку технологічну амбіцію має проєкт.
Impact — потенційний вплив.
Важливо показати ринкову можливість, шлях до комерціалізації та масштабування рішення, а також потенційний ширший вплив проєкту.
Implementation — спроможність реалізувати проєкт.
Оцінюється команда, план реалізації, ресурси та ризики. Окрему увагу компаніям варто приділити поясненню, чому саме підтримка EIC необхідна на цьому етапі розвитку.
Таким чином, сильна заявка має показувати не лише «що створено», а й яку проблему це вирішує, для кого, як це можна масштабувати та чому компанія готова зробити наступний крок саме зараз.
EIC Accelerator варто розглядати не просто як джерело фінансування для розробки технології. Програма орієнтована на компанії, які вже можуть продемонструвати технологічну основу, ринковий потенціал і спроможність команди перейти до масштабування.
Зокрема, важливо мати докази зацікавленості ринку: клієнтів, партнерів чи інші підтвердження потенційного попиту. Для компаній на різних етапах розвитку такі докази можуть мати різну форму, але вони мають демонструвати, що технологія має перспективу перетворитися на масштабований бізнес.
EIC Accelerator — це можливість для компаній, які готові перейти від технологічної розробки до масштабування. Тому підготовку до участі варто починати не з самої заявки, а з оцінки готовності компанії.
Зустріч організовано Львівським ІТ Кластером та LEAP EDIH у партнерстві з iPlusF.
Співфінансовано Європейським Союзом. Погляди та думки, викладені у цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейської Комісії. Європейський Союз та Європейська Комісія не несуть відповідальності за них.
14 вересня Львівський ІТ Кластер прийняв офіційну делегацію Світового банку. Візит очолила Антонелла Бассані – віцепрезидентка у справах Європи та Центральної Азії. Під час зустрічі учасники обговорили стан української технологічної індустрії та ключові потреби галузі.
У межах візиту команда Кластера презентувала актуальні дані про технологічну індустрію України, динаміку кадрового потенціалу та зміни в обсягах українського ІТ-експорту. Також учасники обговорили потреби та виклики, з якими сьогодні стикаються технологічні компанії. Зараз українська ІТ-індустрія одночасно працює під тиском повномасштабної війни та швидкої трансформації ринку через розвиток штучного інтелекту. За таких умов особливо важливі передбачуваність робочого середовища та можливості для подальшого розвитку.
«Для технологічної індустрії важливо не лише фіксувати окремі показники, а й бачити, як вони змінюються в часі та що стоїть за цими змінами. Саме тому Львівський ІТ Кластер у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України системно досліджує ринок у межах IT Research Ukraine — найбільшого всеукраїнського дослідження ІТ-індустрії. Такий підхід дозволяє комплексно оцінювати стан галузі, розуміти потреби бізнесу та обговорювати розвиток техсектору з партнерами й міжнародними інституціями на основі фактів», — зазначила Ярина Возняк, керівниця департаменту досліджень Львівського ІТ Кластера.
Окремо учасники зосередилися на тому, як міжнародні фінансові інституції можуть підтримати технологічний бізнес за таких умов. Йшлося не лише про пряме фінансування, а передусім про інструменти, які допоможуть компаніям самостійно масштабуватися, виходити на глобальні ринки та створювати більшу економічну цінність в Україні. Водночас представники бізнесу наголосили на потребі у стабільних і зрозумілих правилах роботи, зокрема у передбачуваному законодавчому та регуляторному середовищі, а також доступі до фінансових інструментів для розвитку.
Також учасники звернули увагу на необхідність посилювати сприйняття українського IT як надійного партнера на міжнародному ринку. Попри повномасштабну війну українські технологічні компанії продовжують працювати з глобальними клієнтами, виконувати свої зобов’язання та розвивати нові продукти. Тож важливо, щоб міжнародна підтримка сприяла не лише розвитку окремих компаній, а й зміцненню української технологічної екосистеми загалом.
Ще одним напрямом обговорення стала технологічна освіта та розвиток людського капіталу. А саме про вплив відтоку фахівців за кордон і можливості залучати їхню експертизу до розвитку української економіки, навіть якщо їхнє повернення в Україну наразі не є масовим. Водночас учасники наголосили: важливо створювати більше можливостей для розвитку фахівців, які залишаються в Україні, зокрема розширювати кар’єрні перспективи для молоді.
Окремо обговорили зміни, які штучний інтелект приносить у підготовку нових кадрів. Для технологічної індустрії дедалі важливішими стають не лише технічні знання, а й критичне мислення, здатність приймати рішення та ефективно працювати з AI-інструментами. Це створює можливості для розвитку України не лише як центру технологічних талантів, а й як середовища для створення власних продуктів та інновацій.
У цьому контексті важливу роль відіграє Research Center Львівського ІТ Кластера, який має на меті системно досліджувати зміни в техіндустрії та краще розуміти потреби бізнесу. І завдяки професійним даним формувати подальші кроки для розвитку стійкої технологічної екосистеми в Україні.
Львівський ІТ Кластер і надалі працюватиме над посиленням зв’язків між українським технологічним бізнесом і міжнародним ринком. Ми цінуємо можливість відкритого діалогу та обміну досвідом, які допомагають краще розуміти потреби індустрії та перспективи її розвитку.
У вересні Львів вкотре стане місцем зустрічі для тих, хто визначає розвиток технологій, бізнесу та інновацій в Україні. Тема IT Arena 2026 — Leading the Way. У світі, що постійно змінюється, подія об’єднує тих, хто розробляє технологічні рішення, щоб ділитися досвідом і визначати, яким буде майбутнє.
З міркувань безпеки цьогорічна IT Arena відбудеться в оновленому форматі: конкретну локацію проведення організатори оголосять учасникам безпосередньо перед подією. Дати заходу залишаються незмінними — 25–27 вересня, а сама конференція, як і раніше, пройде у Львові.
«IT Arena — це унікальний простір, де ми щороку бачимо, як змінюються й розвиваються технології в Україні та світі. У 2026 році ми знову об’єднаємо tech-спільноту. Попри війну, українська ІТ-індустрія зберігає позиції на глобальному ринку та демонструє здатність не лише адаптуватися до змін, а й задавати нові підходи: створювати продукти для Fortune 500, випробовувати рішення в умовах реальних викликів і задавати стандарти, які потім вивчають інші країни», — коментує Михайло Лемак, CEO Львівського ІТ Кластера.
Серед спікерів програми — люди, чий досвід формує глобальні технологічні та інвестиційні ринки. Fellow IDEO та історик дизайну Баррі М. Кац розповість, як мислять продуктові команди, які змінюють цілі індустрії. Ден Тайр, засновник і CEO Tyre Angel та перший сейлз HubSpot, розповість, як побудувати відділ продажів, здатний масштабувати стартап від нуля до єдинорога. Олександра Балкова, General Partner у Startup Wise Guys і засновниця Ethix, поділиться поглядом інвестора на те, які стартапи сьогодні привертають увагу фондів. Про побудову венчурних портфелів говоритимуть Олександр Колб, Co-founder and General Partner Toloka.VC, та Кетрін Гілл Рітчі, старша директорка венчурних фондів TEDCO.
Держава на сцені буде представлена Оксаною Ферчук, Міністеркою цифрової трансформації України, яка виступить із презентацією про Agentic State, та Наталею Денікеєвою, заступницею Міністра цифрової трансформації України. Погляд на інвестиції в українську економіку відновлення представить Домінік Піоте, керівний партнер Ukraine Phoenix Tech Fund.
Актуальний перелік спікерів доступний на сайті та регулярно оновлюється.
Програма IT Arena 2026 побудована навколо кількох напрямів. На Business stage підприємці, засновники компаній і представники держави обговорюватимуть глобальні ринки та стратегічний аутсорсинг. Dev stage зосередиться на інженерії — архітектурі складних систем, cloud-рішеннях та практичних кейсах від CTO провідних компаній. На Product stage йтиметься про дослідження ринку, продуктові стратегії та вихід на нові ринки. На Innovation Stage говоритимуть про проривні технології, інвестиції та інноваційні екосистеми.
Окремий напрям традиційно віддають учасникам Startup Competition — саме тут команди презентуватимуть свої продукти журі, інвесторам і медіа.
У межах IT Arena 2026 знову відбудеться Startup Competition — найбільше стартап-змагання в Україні, яке щороку стає точкою входу для команд у коло провідних інвесторів.
Грантовий призовий фонд уже становить $65 000 і продовжує зростати: команда, що посяде перше місце, отримає $30 000, друге — $20 000, третє — $10 000. Додатковий спеціальний приз $5 000 отримає учасник Startup Competition, який переможе на Tequila Night Batch від INNOVA.
Для інвесторів та учасників конференції Startup Competition — це можливість першими побачити рішення, які лише виходять на ринок: цього року організатори відберуть 40 півфіналістів, а шість команд поборються за призовий фонд та увагу інвесторів із портфелем $12,5 млн. Переможців чекає не лише фінансова підтримка, а й нетворкінг із 150+ інвесторами з України, Європи, США та Близького Сходу, а також стенд на Innovation Expo.
З деталями події можна ознайомитися на сайті; там також доступні квитки на подію — у чотирьох форматах, від Standard до Top Tier, з різним рівнем доступу до нетворкінг-зон і сервісів.
Компанії, які планують відвідати конференцію командою, можуть отримати спеціальні умови для групового замовлення квитків — звертайтеся за адресою partnership@education.itcluster.lviv.ua.
Організатор: Lviv IT Cluster
Ексклюзивний урядовий партнер: Міністерство цифрової трансформації України
Ексклюзивний банківський партнер: УКРСИББАНК
Ексклюзивні партнери: Національний університет “Львівська політехніка”, Львівська міська рада, Google, EU4Innovation East
Gold-партнери: N-iX, TAITRA, SoftServe, EPAM, Ukrainian Startup Fund, JETRO, Aleph, IITD, Crowdstrike, MISTO, Everstar, blago, Everymatrix,
Головний медіапартнер: LIGA.net
Конференцію організовано Львівським ІТ Кластером за підтримки EU4Innovation East project, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується урядом Франції та реалізовується Expertise France.
Медіаакредитація на подію вже відкрита — заявку можна залишити за посиланням, після чого її розглянуть організатори.
18 серпня Львівський ІТ Кластер спільно з компанією N-iX передав 10 ноутбуків для Повітряного командування «Захід». Запит реалізували в межах проєкту SKY, спрямованого на підтримку Сил оборони України.
Обладнання допоможе закрити поточні потреби та забезпечити технічний ресурс для виконання бойових завдань.
«Підтримка української армії — один із вагомих соціальних напрямів роботи Львівського ІТ Кластера. У межах Victory Projects ми системно реагуємо на потреби захисників і спрямовуємо ресурси туди, де вони можуть посилити їхні спроможності. Адже ми прагнемо, щоб технологічна спільнота й надалі залишалася надійним партнером для наших військовослужбовців», — зазначив Михайло Лемак, CEO Львівського ІТ Кластера.
Для технологічного бізнесу це також можливість використовувати власні ресурси й можливості там, де вони можуть мати практичну користь для захисту України.
«Для нас важливо підтримувати тих, хто щодня забезпечує нашу безпеку. Ми долучилися до передачі ноутбуків для ПвК «Захід», щоб додати їм ресурсу там, де можемо. Бути поруч і бути корисними — наш спосіб сказати дякую», — зазначила Наталія Соліна, CSR Lead у N-iX.
Передача ноутбуків стала черговим прикладом співпраці технологічного бізнесу та українського війська. Загалом у межах Victory Projects Львівський ІТ Кластер спрямував вже понад 179 млн гривень на підтримку України.
Українські технологічні команди ще мають змогу долучитися до Startup Competition 2026, який відбувається в межах IT Arena — найбільшої технологічної події України та Східної Європи. Прийом заявок триває до 4 вересня 2026 року.
Цьогоріч організатори відберуть 40 півфіналістів, а до фіналу вийдуть лише 6 команд. Переможців оголосять 26 вересня на головній сцені IT Arena у Львові.
Водночас призовий фонд Startup Competition зріс до $65 000. Також до участі долучаться понад 150 інвесторів з України, Європи, США та Близького Сходу із сукупним інвестиційним портфелем $12,5 млн.
Окрім можливості поборотися за грантовий призовий фонд, учасники зможуть презентувати свої рішення міжнародній технологічній спільноті та отримати практичний фідбек від експертів. Фіналісти також зможуть представити свої продукти у межах Startup Expo Zone.
До участі запрошують стартапи, які:
Окрім Startup Competition, у межах IT Arena 2026 працюватимуть три Expo-зони: Partner Expo, Startup Expo та Made in Ukraine Showcase. Вони стануть майданчиком для презентації українських технологічних продуктів перед міжнародною аудиторією.
Подати заявку на участь у Startup Competition можна на офіційному сайті IT Arena.
Співфінансовано Європейським Союзом. Погляди та думки, викладені у цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейської Комісії. Європейський Союз та Європейська Комісія не несуть відповідальності за них.
За даними НБУ, у липні 2026 року обсяг експорту ІТ-послуг України склав $567 мільйонів. Це принесло українській економіці на 1,1% або $6 млн більше порівняно з попереднім місяцем.
Крім того, у порівнянні з липнем 2025 року показники експорту також зросли — на 2,2% або на $12 млн.
«Липневі результати продовжують позитивну динаміку українського ІТ-експорту. Попри тривалу глобальну невизначеність та виклики всередині країни, сектор утримує позиції та нарощує присутність на міжнародному ринку.
Водночас стабільні результати не означають, що ІТ-ринок залишається незмінним. Компанії переглядають підходи до роботи, змінюють структуру команд, шукають нові точки зростання та адаптуються до глобальних технологічних трендів. Саме тому важливо аналізувати не лише обсяги експортної виручки, а й те, що за цим стоїть.
Незабаром стартує другий етап IT Research Ukraine — опитування CEO та HR-керівників ІТ-компаній. Результати у поєднанні з даними опитування ІТ-фахівців забезпечать комплексне бачення поточного стану української ІТ-індустрії, дозволять виявити ключові виклики та тенденції й оцінити перспективи подальшого розвитку сектору», — коментує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера.
Загальна експортна виручка усіх послуг України у липні цього року склала $1,468 млрд, що на 5,4% або $75 млн більше порівняно з червнем 2026 року.
Частка комп’ютерних послуг у структурі всього експорту послуг у липні 2026 року становила 38,6%, що на 2,3% менше порівняно з липнем 2025. Також вона зменшилась на 1,6% у порівнянні з червнем 2026 року.
У співпраці з профільними службами команда IT Arena розробляє нову модель проведення конференції з урахуванням безпекових ризиків. Подія відбудеться на кількох локаціях, аби уникнути скупчення людей, а також забезпечити доступ до укриття для усіх учасників.
На основі рекомендацій Служби безпеки України було оновлено і програму події. Цьогоріч вона не включатиме Dual-Use Expo. Також організатори обмежать кількість учасників до 3000 людей.
«Враховуючи безпекову ситуацію в країні, ми посилюємо заходи безпеки та вирішили розосередити скупчення учасників. Це дасть нам можливість забезпечити усіх належним укриттям та зберегти баланс між відкритістю події та відповідальним ставленням до безпеки усіх відвідувачів. Також ми займаємось додатковими безпековими протоколами разом із містом та відповідними службами. Наразі ми працюємо над новою моделлю програми враховуючи вибір нових локацій», — коментує Михайло Лемак, CEO Львівського ІТ Кластера.
Інформацію про місце проведення учасникам IT Arena 2026 нададуть в день події. Такий формат – частина оновленої моделі безпеки.
«Цього року ми переглянули підхід до організації події. Нова модель передбачатиме більшу гнучкість та повернення до формату конференції, який вже встиг сподобатись нашим відвідувачам. Вибір локацій ми ухвалюємо лише після того, як переконались, що вона відповідає всім вимогам.», — додає Святослав Кавецький, Голова Наглядової ради Львівського ІТ Кластера.
Команда продовжує активну підготовку до конференції. Ознайомитись з деталями події та переліком спікерів можна за посиланням.
18 серпня в офісі Львівського ІТ Кластера відбулася передача обладнання для створення ще одного навчального центру операторів БпЛА на базі ПвК «Захід» та потреб 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади.
Необхідне обладнання закупили спільно з проєктом «Пташки Перемоги» за кошти, зібрані під час благодійного аукціону на Members and Partners Assembly — зустрічі компаній-учасниць та партнерів Львівського ІТ Кластера.
Подія стала можливістю об’єднати усіх навколо спільної мети — підтримки українських військових. Загальна сума, яку вдалося зібрати під час аукціону, склала 490 000 гривень.
Кошти спрямували на придбання технічних засобів, зокрема дронів, ноутбуків, пультів керування, VR-окулярів та іншого обладнання для роботи з БпЛА. Пристрої використають під час навчання та виконання завдань для операторів безпілотних систем.
Частину техніки також передали 77-й окремій аеромобільній Наддніпрянській бригаді.
Передача обладнання є частиною Victory Projects — серії проєктів Львівського ІТ Кластера, спрямованих на підтримку бізнесу, військової, критичної та цивільної інфраструктури України під час повномасштабного вторгнення.
Загалом Львівський ІТ Кластер спрямував вже понад 179 млн гривень на підтримку України.
19 серпня члени Львівського ІТ Кластера зібралися на стратегічну сесію, щоб разом визначити напрямки розвитку на найближчі роки. Подія стала майданчиком для планування та живого діалогу між компаніями, які формують ІТ-спільноту Львова.
Від дискусії до спільних рішень
Фасилітаторкою заходу виступила Олександра Бакланова, експертка зі стратегій та управління змінами. Під її керівництвом учасники пройшли шлях від обговорення поточних викликів до формулювання конкретних завдань, які відображають реальні потреби компаній-учасниць.
Формат сесії дозволив кожній компанії висловити власне бачення того, куди має рухатися спільнота, і водночас почути позиції інших. Учасники окреслили пріоритетні напрямки та стратегічні задачі на наступні роки — орієнтири, які будуть враховані під час планування роботи Кластера.
Головний результат — сильніша взаємодія між мемберами
Стратегія Кластера формується в діалозі з компаніями-учасницями, які щодня є рушійною силою ІТ-індустрії регіону та країни.
Сесія також стала майданчиком для живого спілкування та дискусій: представники компаній налагодили контакт одна з одною та укріпили основи для подальшої ефективної співпраці всередині спільноти.
Штучний інтелект дедалі більше долучають до робочих процесів, однак використання AI-інструментів ще не означає трансформацію бізнесу. 13 серпня під час вебінару «AI Maturity Framework: 6 рівнів ШІ-трансформації бізнесу» учасники розібрали практичну модель оцінки AI-зрілості компанії та обговорили, як змінювати не лише індивідуальну продуктивність працівників, а й роботу команд і всієї організації.
Спікерами стали Владислав Флягін — Lead Data Scientist, співзасновник MindCraft AI, автор AI Maturity Framework, та Олексій Сімків — CTO, співзасновник MindCraft AI, експерт із ШІ-аудиту та побудови дорожніх карт ШІ-трансформації.
Один із головних інсайтів — важливо оцінювати не наскільки активно компанія використовує AI, а наскільки глибоко вона перебудувала свій спосіб роботи навколо нього. Окремі AI-рішення можуть підвищувати продуктивність працівників, однак системна трансформація потребує значно ширших змін. Йдеться про те, як бізнес працює з даними, ухвалює рішення, розподіляє відповідальність і перетворює знання на конкретні дії.
Під час вебінару спікери представили чотири запитання, які допомагають швидко оцінити поточний стан AI-трансформації компанії:
Ці запитання дають змогу проаналізувати глибину трансформації. Як наголосили спікери, одним із головних обмежень часто стає саме перша ланка — доступ AI до необхідної інформації, де система не «бачить» потрібного контексту, а її можливості діяти є обмеженими.
Окрему увагу під час вебінару приділили AI Maturity Framework — моделі, яка описує шість етапів AI-зрілості — від початкового використання окремих AI-інструментів до побудови автономних систем, які можуть виконувати завдання та поступово вдосконалювати свою роботу.
«Сьогодні проблема вже не в тому, що AI-агенти не можуть виконувати складні завдання, а в тому, що люди ще не навчилися використовувати всі їхні можливості. Тому важливо не лише впроваджувати такі рішення, а й вміти контролювати їхню роботу, оцінювати результати та розуміти, що відбувається всередині процесів», — зазначив Владислав Флягін, Lead Data Scientist, співзасновник MindCraft AI та автор AI Maturity Framework.
За словами спікера, очікування щодо розвитку автономних агентів змінюються швидше, ніж прогнозували раніше: системи вже здатні самостійно виконувати завдання, які раніше потребували кількох годин людської праці. Тому ключовим викликом для компаній стає не саме існування таких технологій, а готовність організацій правильно їх використовувати, оцінювати результати та встановлювати межі автономності.
AI-трансформація починається не з кількості підписок на AI-сервіси, а зі зміни способу роботи компанії. Саме тому варто оцінювати, як змінюються процеси, накопичуються знання та ухвалюються рішення в команді.